Асоціація ветеранів
футболу України

23 лютого 2016 року в приміщенні Будинку футболу в урочистій атмосфері, в присутності легенд вітчизняного футболу та керівництва УАФ, було оголошено про створення Національної збірної України серед ветеранів. Андрій Павелко побажав організатору та ініціатору створення «дрім тім» Олегу Собуцькому, її тренерам Анатолію Дем’яненку та Володимиру Лозинському, численним гравцям вдалих матчів, продовжувати об’єднувати Україну футбольними святами та підтримувати військових. З того визначного за футбольними мірками дня минуло чотири роки! Важких, складних, але неймовірно цікавих та насичених на події. Про них і розповів віце-президент УАФ, президент АВФУ Олег Собуцький.

– За цей час збірна провела близько двохсот матчів, були в усіх регіонах України, відвідали країни Європи, Північної та Південної Америки. Нам всюди раді, чудово зустрічають, гравці та тренери немов скинувши десятки років знову виходять на футбольні поля під оплески вболівальників, отримують заслужену увагу. Після завершення кар’єри не кожен із гравців одразу має цікаву роботу в футболі, відчувається нестача звиклого інтенсивного ритму життя, виїздів, підготовки до матчів. Другу футбольну молодість вони знаходять у збірній ветеранів. Кожному нашому матчу передує урочиста церемонія відкриття, на трибунах тисячі глядачів, опісля ігор, немає різниці, як вони завершуються, вишукуються черги із бажаючих поспілкуватися чи зробити спільне фото. Збірна стала справжньою єдиною сім’єю, у нас дуже дружній колектив, за що хочу подякувати кожному з більше сотні гравців, які за цей час зодягли синьо-жовті футболки, мудрим та фаховим тренерам Анатолію Дем’яненку та Володимиру Лозинському. Весь цей час відчували підтримку з боку Андрія Павелка та Василя Орлецького, а окрема подяка нашим відданим уболівальникам. Куди б ми не приїжджали, від мегаполісів Києва, Торнто чи Буенос-Айреса, до маленьких містечок, завжди відчували увагу та тепло. Це найбільше, що надихає на подальшу роботу.

– Чотири роки тому ви казали про головну мету збірної – підтримку військових у зоні АТО. Що з тих пір змінилося?

– Наша збірна не відірвана від реального життя, все що відбувається в країні, проходить через наші серця. Бачимо, що на сході, де наші кордони та безпеку боронять десятки тисяч військових, продовжують стріляти, гинуть люди. Це наш обов’язок їх підтримати, підняти настрій, показати, що легенди футболу разом із ними у найскладніші для країни часи. Десь третину матчів ми проводимо з військовими, відвідуємо частини та підрозділи. Часті гості і безпосередньо на сході, грали у Станиці Луганській, Попасній, Рубіжному, Красногорівці, Старобільську, Новоайдарі, Краматорську та багатьох інших містах та селищах поблизу лінії розмежування. Окрім футболу проводимо багато зустрічей з військовими та місцевими жителями, нікому не відмовляємо в фотографіях, сувенірах чи іншій допомозі. Нашим традиційним побажанням, окрім завершення війни, є вже найближчим часом проведення «матчу перемоги» на «Донбас Арені». Де б ми всі в єдиній Україні відсвяткували повернення миру на нашу землю. Завдання складне, але ми всі віримо в його здійснення.

– З Україною зрозуміло, а що рухає наших легенд вирушати на іншій кінець земної кулі?

– Не секрет, що українці як національні меншини є чи не в кожній країні світу. Десь, як в Канаді, Іспанії чи США, вони мають потужну силу, об’єднані в спілки, активно підтримують рідні культуру, традиції. Ми двічі були в Торонто, де справжній центр українства Канади, окрім проведення матчів взяли участь в фестивалі українців, разом з міністром закордонних справ Христею Фрілянд виступали перед багатотисячною аудиторію, отримували від прем’єр-міністра країни Джастіна Трюдо спеціальний лист-подяку за сприяння в зміцненні дружби між Канадою та Україною. Теж саме в США, де перемагали в представницьких турнірах в Чикаго та Тампі, неймовірне за враженнями турне містами Бразилії та Аргентини, традиційний щорічний зимовий турнір в Грузії, цікаві матчі проти провідних ветеранських команд Іспанії та багато іншого. Збірна зустрічається з українцями по всьому світу, наголошує, що у нас на сході триває війна, що Україні потрібна підтримка від розвинених країн світу. Це є народною дипломатією, яка, сподіваємося, принесе користь нашій країні. Що найбільше імпонує, знамениті футболісти нашої країни перейнялися цією ідеєю та нині є справжніми послами Україні в світі.

– Чотири роки Національна збірна ветеранів радує своїми виступами вболівальників по всьому світу. Які плани у команди на найближчі роки?

– Їх багато, а мета наших матчів залишається незмінною – підтримка військових на сході України. У січні цього року збірна України стала переможцем престижного турніру в Грузії пам’яті Давида Петріашвілі. Цікава програма запланована на чемпіонат Європи, де ми всією ветеранською родиною підтримуватимемо збірну України. Вже є домовленості про проведення матчу в Амстердамі зі збірною Нідерландів, є плани щодо матчів у Бухаресті. Неодмінно завітаємо до наших друзів-військових на схід, маємо дружні стосунки з багатьма підрозділами і вже отримали чимало запрошень. Загалом отримуємо багато пропозицій з усіх куточків України та світу провести матчі. Ретельно плануємо графік, намагаючись нікому не відмовляти.

Прес-служба АВФУ