Асоціація ветеранів
футболу України

Минув п’ятий сезон виступів Національної збірної України серед ветеранів. Ювілейний рік став, певно, найтяжчим у яскравій історії вітчизняної «дрім тім». У грандіозні плани, а їх перед початком року як завжди було вдосталь, втрутилася пандемія COVID-19. У підсумку зачинені кордони, обмеження по проведенню масових заходів, скасовані матчі… Позначилася коронавірусна історія і на діяльності АВФУ. Хоча п’ять запланованих всеукраїнських турнірів були проведені на високому рівні, не всі команди-учасники змогли взяти в них участь. Більше про рік для ветеранського футболу в Україні розповів президент АВФУ, засновник Національної збірної ветеранів Олег Собуцький.

– Збираючись нашим дружнім колективом у грудні 2019 року, будуючи плани на майбутнє, ми і подумати не могли, що всі наші мрії та сподівання перекресліть підступна пандемія  COVID-19. В усіх своїх діях ми були змушені зважати на епідеміологічну ситуацію в країні, а зачинені кордони не дали можливість зустрітися з діаспорою та за допомогою футболу зміцнювати відносини з дружніми нам країнами. Натомість більше уваги зосередили боротьбі з пандемією та допомозі найвразливішим  верствам населення – нашим футбольним ветеранам, які через поважний рік мали обмежити свою появу в громадських місцях. Тим, кому вже за 60-ть, або хто має хронічні хвороби, надавали матеріальну допомогу, привозили додому продукти харчування, ліки. У своїй щоденній роботі були змушені відштовхуватися від реалій, як кажуть, в ручному режимі розв’язувати нагальні питання.

– З усім тим, 2020-й рік для збірної ветеранів розпочався напрочуд вдало! Маю на увазі участь в січні в престижному турнірі «Зимовий кубок легенд» в Грузії…

– Це був четвертий за ліком турнір, який Федерація футболу Грузії проводить на честь відомого футбольного менеджера Давида Петріашвілі. В кожному з попередніх розіграшів ми зупинялися за крок до перемоги, не вистачало дещиці, аби завоювати «золоті» нагороди. Цього року всі зірки зійшлись, під керівництвом незабутнього Володимира Лозинського під «синьо-жовті» прапори вдалося зібрати чудових гравців, які впевнено перемогли потужних суперників. Окрім нас на турнірі в Батумі зіграли збірні Грузії, Іспанії, Туреччини, команди ФІФА та УЄФА. Дуже приємно було бачити, як на честь збірної лунав Гімн України, весь зал аплодував нашій команді, а суперники вітали з заслуженою перемогою. В фіналі Україна перемогла Грузію 1:0, наш переможний м’яч на рахунку Едуарда Цихмейструка. А подякувати хочу всій збірній, хлопці справжні молодці, доклали максимум зусиль прославляючи Україну та наш футбол.

– Якби не COVID-19, збірна України ще б раз у цьому році відвідала Батумі?

– Всі знають, що між Асоціацією ветеранів та грузинською стороною склалися дуже дружні стосунки. Двічі збірна ветеранів Грузії гостювала в Україні – у Києві та Львові, мали незабутні матчі, які на трибунах збирали тисячі глядачів. У Батумі влітку 2020 року мало відбутися відкриття суперсучасного стадіону. Отримали попереднє запрошення під час урочистої церемонії провести дружній матч з ветеранами Грузії. Але ці плани, на жаль, не здійснилися. Чекаємо кращих часів.

– Цьогоріч матчів збірна ветеранів провела менше, ніж зазвичай. За якими критеріями обирали місце проведення кожного наступного візиту?

– Перевагу, як і завжди, віддавали нашим військовим, учасникам АТО/ООС. В лютому в невеличкому Снятині на запрошення місцевої спілки ветеранів взяли участь в мініфутбольному турнірі. Вже в липні, після паузи, не могли не відгукнутися на запрошення нашого друга Анатолія Слівінського зіграти у Вінниці на Кубку Героїв спецпризначення. Також на День спецпризначенців завітали в Центр підготовки в Броварах. Ми чудово розуміємо, які важливі завдання виконують ці хлопці у війні на сході України, вони справжні герої нашого часу. Запам’ятався чудовий матч на центральному стадіоні Черкас проти збірної учасників АТО. Хлопці показали гарну гру, ми їх змогли перемогти лише в серії післяматчевих пенальті. Вже традиційними були ігри в Волочиську та Підволочиську, їх проведення було присвячене до Дня захисника України. Були й інші матчі, зустрічі. В Моршині, Жмеринці, Богуславі… Теплий період року, коли дозволяла епідеміологічна ситуація, був насичений на події, мали багато запрошень. Отримували задоволення від зустрічі з глядачами, по очах бачили, що люди втомилися від невизначеності та штучних обмежень. Візити збірної ветеранів у цій ситуації були дуже доречні, ми несли глядачам радість та позитивні емоції!

– Ще один матч Збірна провела в Києві, присвятивши його улюбленому тренеру Володимиру Лозинському…

– Влітку від нас пішли Володимир Лозинський та Володимир Трошкін… Це знакові особистості для нашої країни, світу футболу. Вони дуже багато зробили для ветеранського спорту, Володимир Трошкін стояв біля витоків АВФУ, згодом тривалий час очолював Асоціацію, проводив багато змагань. Володимир Лозинський був улюбленцем збірної ветеранів, її головним тренером, доброю та чуйною людиною. Так сталося, що наступного дня як Володимир Федорович пішов у світ кращий, у збірної на стадіоні «Темп» був запланований матч зі столичними учасниками АТО. Ми цю гру присвятили Володимиру Лозинському. До речі, цього дня за збірну ветеранів зіграли наші бразильські друзі Алоізіо та Бруно Мораєси – батько та брат гравця збірної України Жуніора Мораєса. У нас були плани здійснити турне до Бразилії, до рідного міста Мораєсів Сантоса, де б окрім дружнього матчу мала відбутися зустріч з королем футболу Пеле, але враховуючи ситуацію змушені перенести візит.

– В Україні та світі багато турнірів у 2020 році були скасовані, як АВФУ вдалося організувати п’ять всеукраїнських ветеранських змагань у різних вікових категоріях?

– Відштовхувалися від поточної ситуації, завжди йшли на зустріч командам-учасникам, з розумінням ставлячись до проблем кожного. Фінали провели у теплу пору року, коли обмеження на спортивні змагання не були такими жорсткими. Плюс зіграв авторитет АВФУ, маємо понад 20-річний досвід проведення турнірів серед ветеранів. Володимир Мунтян, Андрій Біба, Анатолій Дем’яненко, Віталій Кулібабенко, Сергій Нагорняк та інші наші фахівці доклали багато зусиль та часу, щоб все пройшло на найвищому рівні. Традиційно АВФУ при підтримці незмінного та надійного партнера – провідного виробника хліба та хлібобулочних виробів ТОВ «Агробізнес», взяли на себе всі витрати щодо проведення фінальних турнірів. Це проживання та харчування учасників, оренда стадіону, суддівство, медицину та багато іншого. В чемпіонаті 35+ пам’яті  В.Серебрянікова переміг волочиський «Агробізнес», в чемпіонаті 45+ пам’яті В.Канєвського «Пирятин-Полтавщина», в чемпіонаті 55+ пам’яті Ю.Войнова мукачівські «Карпати», а володарем Суперкубка пам’яті В.Лобановського та О.Базилевича став «Ветеран-Лучеськ» із Луцька. Фінальним акордом року став мініфутбольний турнір пам’яті В.Колотова, Є.Рудакова та В.Трошкіна, в ньому перше місце посів самобутній колектив «Гостинний двір» з Вишневого.

– Враховуючи всі реалії, які плани в АВФУ та збірної ветеранів на 2021 рік?

– Можу запевнити, що враховуючи всі обставини ми продовжимо розвивати ветеранський футбол, спробуємо збільшити масовість  в наших турнірах у всіх вікових категоріях, продовжимо надавати адресну матеріальну допомогу ветеранам футболу. Як тільки дозволить ситуація, турне на підтримку української армії продовжить збірна ветеранів. Весь цей рік хлопці двічі на тиждень збиралися, тренувалися, тож жодного сумніву в їхній чудовій формі немає, а в майстерності ніхто й поготів не сумнівається. Наразі маємо запрошення з різних міст та країн, але самі розумієте, ствердно казати про конкретні дати зараз передчасно. Головне, аби був у країні мир, аби відступила пандемія, дозволивши всім нам жити та працювати без обмежень. Користуючись нагодою, хочу всіх привітати зі святами, побажати міцного здоров’я, родинного затишку та всього найкращого у 2021 році!

Прес-служба АВФУ